А — ТЛУМАЧЕННЯ
А невідм., с.
Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука “а”.
А спол. протиставний.
Поєднує речення, протиставні одне одному за змістом; але, проте, навпаки, та.
Приклади
- Згода дім будує, а незгода руйнує. (прислів'я)
- Є багато на світі учених людей, а поетів мало. (М. Коцюбинський)
із част. не (спол. не.., а або а не).
Поєднує речення або члени речення, з яких одне виключає інше.
Приклади
- Не питай старого, а бувалого. (Номис)
- Щоб ви [слова] луну гірську будили, а не стогін, щоб краяли, та не труїли серце, щоб піснею були, а не квилінням. (Леся Українка)
- Іноді траплялись чималі баюри, але Максим їх не обминав, а йшов навпростець. (І. Багряний)
Поєднує речення або члени речення, не відповідні одне одному змістом, причому зміст другого суперечить сподіваному змістові, що випливає з першого; але, проте, однак, та.
Приклади
- Бачить під лісом, а не бачить під носом. (прислів'я)
- Мавка, зачарована, тихо колишеться, усміхається, а в очах якась туга аж до сліз. (Леся Українка)
Поєднує протилежні за змістом речення або члени речення, що мають відтінок допустовості; проте, однак, все-таки.
Приклади
- Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати І спати на волі. (Т. Шевченко)
- Іще на вулицях завали Курились порохом рудим, А сонцем сповнені квартали Уже раділи. (М. Нагнибіда)
Поєднує підрядне допустове речення з головним.
Приклади
- Хоч і молодий ще, а старечий розум має. (прислів'я)
- Коли ідеш ти самотою, То хоч яка твоя тропа, А перед безвістю глухою Душа опиниться сліпа. (М. Рильський)
А спол. зіставний.
Поєднує речення або члени речення, в яких зіставляються одночасні дії; тим часом, у той же час, тоді як.
Приклади
- Катерину чорнобриву В полі поховали, А славнії запорожці В степу побратались. (Т. Шевченко)
- Комар сховався, Лев упав І довго, лежачи, стогнав, .. А на вербі сміються угорі Ледачі комарі. (Л. Глібов)
- Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва тиша. (М. Коцюбинський)
- Проводжає сина мати і шепоче: “Мужній будь!” – А на заході гармати все гудуть, гудуть, гудуть. (В. Сосюра)
А спол. приєднувальний.
Приєднує нові речення або члени речення при послідовному викладі думок, описі ряду предметів чи явищ.
Приклади
- Багатим та скупим вливали Розтопленеє срібло в рот. А брехунів там заставляли Лизать гарячих сковород. (І. Котляревський)
- Червоний з китицями пояс теліпався до колін, а висока сива шапка.., перехиляючись набакир, натякала про парубоцьку вдачу. (Панас Мирний)
У сполученні з прислівниками часу або словами, що означають час, поєднує речення або члени речення, зв'язані між собою часовою послідовністю.
Приклади
- [Русалка Польова:] Мак мій жаром червонів, а тепер він почорнів. (Леся Українка)
- Давид витяг кисет і закурив. А тоді до дівчат: – Звідки це ви, дівчата? (А. Головко)
Поєднує речення, які виражають послідовність подій або порядок розташування чого-небудь у просторі.
Приклади
- Виходжу я од Марусі, і вона мене до воріт доводить, а за нею дітки тупотять дрібненько-важкенько. (Марко Вовчок)
Приєднує до того чи іншого слова в реченні наступне речення або члени речення, які розвивають, доповнюють висловлену думку.
Приклади
- Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася. (Марко Вовчок)
- Широке запровадження в Китаї ринкових елементів, підрядних форм, оренди, а також деколективізації дали змогу швидко і відчутно збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. (з наук. літ.)
Приєднує підрядні речення мети, часу, причини, умови, надаючи їм більшої виразності, посилюючи їх значення.
Приклади
- Цар Микола її [волю] приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить. (Т. Шевченко)
- Якесь шаленство всіх обхопило. Бий все! І накидались на все. Намагались роздерти стільці за ноги, а коли не вдавалось, били ними об землю і насідали грудьми, як на живу істоту. (М. Коцюбинський)
- У степах тектимуть ріки, Повноводі і великі. А бавовна як дозріє – Небом степ заголубіє.... (М. Нагнибіда)
Приєднує вставні слова або речення з тим самим значенням.
Приклади
- В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген, Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен. (І. Котляревський)
- Одного дня сестра його, Оксана, (А матері вже не було в живих) Листа дістала і малу посилку. (М. Рильський)
у сполуч. зі сл. іноді, крім того, найбільше, особливо, може, тим більше, головне, по-друге і т. ін.
Приєднує речення і члени речення, які додатково характеризують або оцінюють висловлену думку.
Приклади
- Уся хатня робота припала Гафійці, а найбільше мороки завдавали їй свині. (М. Коцюбинський)
- Той дим гриз очі, але все ж не так, бо він був з дерева, а може й те, що рідний. (Леся Українка)
- Не раз і не два Воронцов ішов у бойових порядках піхоти, коли було скрутно, а іноді – коли й не зовсім скрутно. (О. Гончар)
Приєднує речення, які вказують на результат дії, що випливає з попереднього речення.
Приклади
- Голова задумала, а ноги несуть. (Номис)
- От і станція Сокологорна... А у грудях вже серцю тісно. (М. Нагнибіда)
у сполуч. зі сл. тому, через те, отже, значить і т. ін.
Приєднує речення або члени речення, які вказують на висновок, що випливає з попереднього речення.
Приклади
- Як і кожному авторові, а значить, і мені .. хотілось, щоб переклади вийшли найкращими. (М. Коцюбинський)
у сполуч. зі сл. все через.
Приєднує речення або члени речення, в яких розкривається причина того, про що йшла мова раніше.
Приклади
- Не знаю вже, що з собою діяти. А все через перевтому. (М. Коцюбинський)
Виступає на початку речень, в основному питальних.
Приклади
- Підійшов до їх сусіда, привітавсь та й каже: “А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої?”. (Марко Вовчок)
- Ззаду, в спину хтось – штовх. Оглянувся Давид – аж то Тихін... Ти легше, Давиде, мовляв. – А хіба що? (А. Головко)
Виступає на початку речень, що виражають несподіваний перехід до іншої думки або теми розмови.
Приклади
- Може б Ви .. вияснили їм [редакторам] мету .. обміну часописами. Буду дуже вдячний за поміч. А що чувати про ювілейний збірник “Свободи”? (М. Коцюбинський)
А спол. приєднувально-підсилювальний; у сполуч. із займ. і присл. як, який, скільки, що та ін.
Приєднує речення (здебільшого питальні чи окличні) або члени речення, підсилюючи виразність їхнього змісту.
Приклади
- – Здоровенька була, Лисичко! Поласуй з нами, молодичко! А виноград же то який! (Л. Глібов)
- – Мені ще добре, – думав Семен. – .. А скільки ж то .. бачив я таких, що в них іно скибочка того поля. (М. Коцюбинський)
- І пала широчінь У осіннім огні, А яка ж глибина У ясній далині! (М. Нагнибіда)
А спол. єднальний, діал.
Уживається у знач. спол. “і”.
Приклади
- Коню сивий, будь щасливий а не спотикайся. (П. Чубинський)
- Коли було настане час, між Зеленими святами а святом Купайла, Захар Беркут .. іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками. (І. Франко)
- Несімо прапор справи нашої в дужих руках а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла.... (М. Коцюбинський)
А (нерідко вимовляється подовжено: а-а!), виг.
Уживається для вираження здогаду, здивування і т. ін.
Приклади
- Яким, видно, помітив гнідкову думку й почав його докоряти: – А, не хочеш? Угинаєшся?... (Панас Мирний)
- [Милевський:] Здорові, Любов Олександрівно! А, і ви тут, Оресте Михайловичу! (Леся Українка)
Уживається для вираження невдоволення, досади, погрози, злорадства.
Приклади
- – Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі .. – А-а! не дратуйте ж бо!... (М. Коцюбинський)
- З криком пробігла жінка через двір на город. Пролопотіли чобітьми важко за нею: “Лови!.. а!.. бий!..”. (А. Головко)
Уживається для вираження переляку, відчаю, болі.
Приклади
- – Щоб оце хтось прийшов на виноградник, зрубав його, спалив, знищив хліб святий – а-а! (М. Коцюбинський)
А част.
спонук.
Уживається на початку речень при присудках, що виражають заклик, наказ виконувати дію.
Приклади
- – Ануте, хлоп'ята, На байдаки! Море грає – Ходім погуляти! (Т. Шевченко)
- [Мати:] А йди Лукашу! (Леся Українка)
пит., рідко.
Уживається в кінці питальних речень і виражає спонукання до відповіді.
Приклади
- – А що далі робитимемо? А? (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.